Станислав Власенко
Главная | | Регистрация | Вход
Четверг
28.03.2024
23:40
Приветствую Вас Гость | RSS
Главная » 2011 » Декабрь » 29 » Екотуризм в Україні: проблеми та перспективи розвитку
11:22
Екотуризм в Україні: проблеми та перспективи розвитку


Проблеми та перспективи розвитку екотуризму в Україні на прикладі Дністровського каньйону розглядалися в Києві під час зустрічі з журналістами та фахівцями.
В ході круглого столу експертами, науковцями, практиками турбізнесу були обговорені питання розвитку та популяризації водного та екотуризму в Україні, шляхи та напрямки раціонального використання туристично-рекреаційного потенціалу України та Дністровського каньйону, зокрема.

За висновками експертів, які взяли участь в обговорені, за показниками комфортності клімату, пейзажної різноманітності, значної кількості об'єктів природо-заповідного фонду (заказників, пам'яток природи), унікальних ландшафтних комплексів, використанню лікувальних гідромінеральних ресурсів, де формуються рекреаційні ландшафти лікувального підкласу, можливих численних лікувально-профілактичних закладів, можливості проведення прогулянкових, пізнавальних і спортивних екскурсій -Дністровський каньйон має найсприятливіші перспективи для розвитку рекреації та екотуризму в Україні на рівні з Карпатами та Кримом.
Круглий стіл відбувся в рамках проекту «Туристично-рекреаційний кластер «Дністровський каньйон», що впроваджується у 2011 році Тернопільською обласною радою за підтримки Державного фонду сприяння місцевому самоврядуванню в Україні.

Співорганізатори заходу: Тернопільська обласна рада, комунальне підприємство Тернопільської обласної ради «Тернопільський обласний інформаційно-туристичний краєзнавчий центр», Тернопільська благодійна фундація «Бізнес-інкубатор Тернопільщини» Заліщицька районна рада, Асоціація журналістів «Туристичний прес-клуб України».

За наявністю природно-рекреаційних ресурсів Дністровський каньйон займає одне з провідній місць в Україні.
Клімат каньйону м'який помірно-континентальний наближений до середземноморського типу, з чітко вираженою сезонністю. Середня температура липня + 21°С, січня-З °С.

Водні ресурси представлені річками басейну Дністра. Найбільші з них Дністер та його ліві притоки Золота Липа, Коропець, Бариш, Стрипа, Джурин, Серет, Нічлава, Збруч. Природних озер мало і вони невеликі (Борухівські озерця, х. Борухи), проте, багато штучних водойм. Є водосховища - Касперівське (р. Серет) у Заліщицькому та Дністровське (р. Дністер) у Борщівському районах. У каньйоні знаходиться найвищий в Україні на рівнинній території (Джуринський) Червоногородський водоспад (16м.).

Природний світ характеризується значною різноманітністю. Серед рослинного покриву найбільш поширеними є вторинні широколистяні (у т. ч. теплолюбні ліси дуба скельного) та мішані ліси, чагарниково-степові формації на схилах (так звані стінки) і луки в днищах річкових долин й велика кількість реліктових та ендемічних видів.

Тваринний світ представлений різноманітними лісовими і степовими видами. Флора і фауна каньйону багата на ендемічні та реліктові види, що належать до категорії червонокнижних.

Природно-заповідний фонд Дністровського каньйону складається з 207 одиниць, зокрема, це 1 національний природний парк, 1 регіональний ландшафтний парк, 27 заказників (у т.ч. загальнодержавного значення: ботанічні «Жижавський», «Обіжевський», «Шупарський» та урочище «Криве», лісовий «Дача Галілея», ландшафтний «Касперівський»), 171 пам'ятка природи (у т. ч. загальнодержавного значення: ботанічні урочища «Глоди», «Заліщицька діброва» в Шутроминцях, «Подільська бучина» в Іванкові, геологічні: печери «Вертеба», «Кришталева», «Озерна», «Оптимістична» і «Ювілейна», комплесна: урочище «Трубчин»), З дендрологічні парки (у т. ч. загальнодержавного значення Гермаківський), 4 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва (у т. ч. загальнодержавного значення Більче-Золотецький й Скала-Подільський).

Національний природний парк «Дністровський каньйон», регіональний ландшафтний парк «Дністровський каньйон» створені з метою збереження унікальних природних комплексів середнього Придністер'я його мальовничих ландшафтів, неповторних пам'яток природи, історії та архітектури, охорони наявних цінних флористичних, геологічних (скам'янілі рештки флори і фауни), історико-культурних об'єктів, забезпечення екологічної рівноваги у регіоні. Дендрологічні парки і парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва представлені у Борщівському (смт Скала-Подільська, с. Більче-Золоте, с. Гермаківка), Заліщицькому (м. Заліщики, с. Блищанка) та Монастирському (смт Коропець) районах. Переважна більшість парків заснована у ландшафтному стилі, в них зростають окремі види цінних порід дерев.

Дністровський каньйон багатий на спелеоресурси. Тут нараховують понад 100 досліджених печер, гротів і навісів. Підземні порожнини мають горизонтальне простягання, розташовані у гіпсових відкладах на глибині від 10 до 50-60 метрів, що є сприятливим чинником для розвитку туризму. Переважна більшість їх знаходиться у Борщівському («Оптимістична» і «Озерна» у с. Королівка, «Кришталева», «На Хомах» і «Славка» у с. Кривче, «Вертеба» с. Більче-Золоте, «Двох озер» с. Гермаківка, «Збручанська» с. Збручанське, «Ювілейна» с. Сапогів, «Язичеська» с. Монастирок), Заліщицькому («Нагірянська» с. Нагірянка) та Чортківському («Млинки» с. Залісся) районах. У каньйоні знаходяться найбільші у світі печери у гіпсах «Оптимістична», «Озерна» загальна протяжність ходів яких становить відповідно 214 км та 120 км. Перевагою є непідвладність кліматичним умовам, середня температура у печерах дорівнює середньорічній даної території й становить 11-14° С.

Для водних видів відпочинку, оздоровлення і туризму найбільш придатними є ріки: Дністер, Стрипа, Серет, Збруч, окремі штучні водойми (Касперівське водосховище на Сереті у Залішицькому районі). Загалом на території Тернопільського Придністер'я щороку все більшої популярності набувають пізнавальні, краєзнавчі та екологічні сплави по річці Дністер та його лівих притоках, де екстремальні віражі Стрипи і Серету в поєднанні з клаптиками незайманої природи сприяють збільшенню кількості туристів саме у цю частину області в теплий період року.

Таким чином, природний рекреаційний потенціал Дністерського каньйону є досить великий, проте використовується він далеко неефективно. Особливо це стосується: спелеоресурсів, переважна більшість печер (у т. ч. «Оптимістична», «Озерна») навіть не включена у туристичні маршрути, а доступ до них для туристів обмежений. Можливості для збільшення туристичного потоку мають печери «Вертеба» і «Кришталева» в яких об лаштовано маршрути для туристів.
Для території Тернопільського Придністер'я, що окреслене чотирма адміністративними районами - Борщівським, Бучацьким, Заліщицьким та Монастириським, характерна наявність великої кількості туристичних пам'яток, в т.ч. історико-культурних. Історико-культурні ресурси займають чи не найважливіше місце серед туристичних ресурсів в Україні. Це - пам'ятки історії і культури, створені людиною, які становлять пізнавальний інтерес і можуть бути використані у туристичній діяльності. До них відносяться пам'ятки історії та архітектури, археологічні, мистецькі, етнографічні об'єкти, пам'ятки фольклору і народної творчості, подієві ресурси.

Регіон поєднав у собі залишки двох давніх українських етнічних земель Поділля і Галичини. Це породило неповторний колорит південної частини Тернопільської області величезне розмаїття побутових та обрядових традицій, багатий фольклор, унікальні народні промисли.
Вражаючим є релігійно-паломницький ресурс території. Тут знаходиться одна із святинь римо-католиків мавзолей монашок у Язловці Бучацького району, де було засновано орден Сестер Непорочного Зачаття Марцеліною Даровською. Поруч 24 км від м. Бучач - головна святиня греко-католиків Марійський духовний комплекс у Зарваниця (Теребовлянський район). Тоді як у с. Монастирок (Борщівський район) давньослов'янський печерний храм Х-ХІІ ст., що є пам'яткою архітектури національного значення.

Місцеві музеї представляють різноманітну тематику, це - історико-краєзнавчі (Борщів, Бучач, Заліщики, Монастириська), меморіальні що присвячені видатним діячам української культури В. Гнатюку (с. Велеснів, Монастирський район), Я. Гніздовському (с. Пилипче, Борщівський район), О. Кисілевській (Монастириська), етнографічний лемківської культури (Монастириська), народного хору (с. Добрівляни, Заліщицький район), історії населених пунктів (смт Коропець, смт Товсте), археологічний у печері Вертеба, який є чи не єдиним у світі музеєм у печері.

Історико-архітектурні пам'ятки представлені житловою, адміністративною забудовою, замками та палацами. Ряд оборонних споруд, що розміщені у Тернопільській частині Дністерського каньйону перебувають на балансі Національного заповідника «Замки Тернопілля» (замки у смт Скала-Подільська, с. Кривче Борщівський район; смт Золотий Потік, с. Підзамочок, с. Язловець Бучацький район). З 34 замків Тернопільської області у каньйоні знаходиться 12.
Поряд із замковими спорудами велике зацікавлення викликають палаци та інші світські споруди того часу. На території Придністер'я вигідно вирізняються за станом збереження палаци у смт Коропець Монастириського раойну (1864 р., палац графа Бадені відомий прекрасним парком та збереженим зовнішнім виглядом - всередині ж поки що розруха.) та Язлівецький, так званий Нижній, палац (ХУІІ-ХУШ ст.) Бучацького району, де нині діє жіночий римо-католицький монастир Згромадження Сестер Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії.

Окрім цього, в цьому ж районі знаходиться палацова споруда XVII ст у смт Золотий Потік. В Борщівському районі знаходяться руїни одного палацу - у смт Скала-Подільська. В Заліщицькому районі це - палац Слонецького (XVIII ст.) у смт Товсте, палац барона Бруніцького (XIX ст.) у м. Заліщики та частково відбудований палац Борковського (XX ст.) у с. Городок того ж району.

Більшість об'єктів культурної спадщини зосереджена в малих історичних містах, якими є районні центри: Борщів, Бучач, Заліщики, Монастирська, а також смт Золотий Потік, Коропець, Мельниця-Подільська, Скала-Подільська і навіть села (до 1939 р. містечка) Більче-Золоте, Гермаківка, Дзвенигород, Королівка, Кривче, Кудринці, Озеряни, Устя (Борщівський район), Бариш, Язловець (Бучацький район), Устя-Зелене (Монастириський район). Однак значна кількість об'єктів потребує негайної реставрації, або хоча б збереження, що є однією з причин невеликої відвідуваності туристами.
До культурно-історичних ресурсів каньйону належать і культові споруди: дерев'яні церкви (XIV-XVIII ст.), церкви, костели, скельні храми, дзвіниці, монастирі (XVI-XVIII ст.), синагоги, каплиці, усипальниці у Борщові, Бучачі, Заліщиках, Монастирську, Золотому Потоці, Коропці, Скалі-Подільській, Товстому, Бариші, Монастирку, Ниркові, Устечку, Усті-Зеленому, Язловці.

Тернопільська область багата давніми пам'ятками дерев'яної архітектури. Українські дерев'яні храми - прекрасні і автентичні пам'ятки, в яких найбільше виражені національні риси архітектури, часто не мають аналогів у світі. Дерев'яна церква Святого Миколая (1777 р.) у с. Сапогів Борщівського району також дивує своєю архітектурною неповторністю. Дерев'яних церков на території Придністров'я нараховується близько сорока - половина з них розташована на території Монастириського району. В інших районах вони розміщені вкрай нерівномірно - більшість із таких споруд розташована в малих селах поодаль від доріг. Цікавими можуть бути церкви у населених пунктах, де присутні й інші туристичні ресурси - наприклад, у смт Золотий Потік Бучацького району (тут також знаходиться давній костел, палац та руїни фортеці, а також ряд старих споруд), смт Товсте Заліщицького району, смт Скала-Подільська, смт Мельниця-Подільська, с. Висічка, с. Кривче, с. Іване-Пусте, с. Окопи Борщівського району.

На території каньйону проводяться різноманітні археологічні розкопки трипільської культури, городищ княжої доби України-Руси.
Заходи, які відображають певні звичаї чи побут регіону, є дуже атрактивними для туристів, з кожним роком такі заходи набувають все більшої масовості. Так, наприклад, фестиваль „В Борщівському краї цвітуть вишиванки" за останні роки набув статусу Всеукраїнського. Сюди приїжджають поціновувачі народного ремесла з усієї країни не лише для того, щоб ознайомитися із колоритною вишивкою, а й придбати якусь річ на пам'ять. В дводенну програму фестивалю входить ознайомлення із стародавньою борщівською вишивкою, виставка вишивки відомих українських майстрів, майстер-класи від вишивальниць, а також вивчення стародавніх танців Борщівського краю. Відвідувачам ввечері пропонується культурна програма за участю місцевих співочих і танцювальних колективів. Крім того, у рамках фестивалю відбувається етнографічна науково-практична конференція «Борщівська вишита сорочка в контексті українського національного костюма». Одночасно в місті проходить фестиваль „Борщ'їв". Оскільки Тернопільщина належить до депресивних регіонів, багато населених пунктів на її території знаходиться в занедбаному стані через нестачу робочих місць та обмеженість місцевих бюджетів. Таким чином, проведення фестивалів сприяє розвитку економіки таких поселень, приносячи прибутки від туристичних потоків, у той же час не вимагаючи великих фінансових інвестицій.

Віднедавна у смт Коропець Монастириського району діє аналогічна програма розвитку села. Із 2008 року жителі активно беруть участь у розбудові містечка. У 2011 році тут вчетверте був проведений щорічний фестиваль КоропФест, присвячений рибній кухні. Неординарність заходу полягає у тому, що всі страви, представлені учасниками святкування, повинні бути зготовані лише з коропа. Організатори вдало обрали місце проведення фестивалю. Поряд із куштуванням страв, гості звертають увагу на довкілля: містечко розташоване у межиріччі Дністра та річки Коропця. Лісиста місцевість Дністерського каньйону є привабливою для відвідувачів.

Отже, місця проведення щорічних фестивальних заходів, а також місця народження чи життєдіяльності видатних людей можемо віднести до Історико-культурних ресурсів, як, до речі, і історичні пам'ятки (монументи, пам'ятники, меморіальні дошки). Такі ресурси віднедавна класифікують як подієві туристичні ресурси.
Атрактивними туристичними ресурсами вважаються пам'ятники чи меморіальні дошки відомим людям - уродженцям краю чи активним діячам у його громадсько-політичному житті (С. Крушельницькій, В. Гнатюку, Ю. Панькевичу, Я. Головацькому та іншим). Хоча місця - свідки діяльності видатних особистостей і без пам'ятних знаків вважаються туристичними ресурсами (видатний філолог І. Верхратський народився у с. Більче-Золоте Борщівського району - загальновідома подія не увіковічнена в монументі, на жаль).

Загалом, на території Тернопільського Придністер'я нараховується 447 архітектурних пам'яток. Найбільша кількість їх в Борщівському районі - 157, та в Заліщицькому - 125, найменше таких пам'яток у Монастириському районі - 62, у Бучацькому районі їх нараховується 97.

| Теги: река, днестр, тернопольщина, каньон, Украина, экология, Туризм | Рейтинг: 0.0/0
Форма входа
RSS

Подписка на новости от Станислава Власенко по Email

Поиск
Календарь
«  Декабрь 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архив записей
Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0