Понад 30 років на території Національного музею народної архітектури та побуту України  знаходиться експонат світового значення – ритуальний язичеський дуб древніх слов’ян.

               Дуб випадково знайдено біля гирла Десни у 1975 році. Під час його дослідження археологи Івакін Г.Ю. та Гупало К.Н. виявили сліди дев’яти отворів у вигляді фігури квадрату, куди вставляли кабанячі щелепи. На нижній частині стовбура залишилися  сліди вогню. Все це наштовхнуло науковців на думку, що перед ними  священне дерево 8 століття нашої ери. Реставрація фрагмента стовбура ритуального дуба виконана в Інституті «Укрпроектреставрація» (Марампольский А.Й. і Дорофієнко І.П.) У 1980 –х роках, дуб перевезли до музею просто неба у Києві (с. Пирогів), а щелепи передали у Музей історії Києва. З того часу унікальний експонат лежав під накриттям в лісочку біля дороги.

               В цьому році науковці звернули увагу на зміни, які відбувалися зі стовбуром дуба: він покривався зеленими плямами, тріщинами, почала відпадати кора. Музейники забили на сполох. Додаткові обстеження, які проводила Стріленко Ю.М, інженер-технолог-реставратор, підтвердили побоювання музейників: надмірне затемнення під навісом, контакт з вологими матеріалами сприяли біообростанню стовбура мохом та грибками. Але є позитивні моменти: деревина пам’ятки в стовбурі  зберегла міцність, що дозволяє проводити консерваційні заходи та переміщати артефакт.Стріленко Ю.М. запропонувала технологію виконання консерваційних робіт з метою захисту від подальшого руйнування матеріалами німецької фірми «Ремерс».

            «Ремерс» - це відома фірма, яка має системний підхід до консерваційного процесу та виробляє комплекс засобів, призначених для консервації пам’яток історії та культури. Матеріалами «Ремерса» проводилися консерваційні роботи  архітектурних пам’яток в багатьох заповідниках України. В Національному музеї архітектури та побуту України матеріалами «Ремерс» була проведена консервація церкви.

              Паралельно дуб обстежив заступник директора Інституту археології НАН України Івакін Г.Ю., який також прийшов до висновку, що дуб придатний до відкритої експозиції після проведення додаткового консервування. В червні Науково-методична рада та Науково-реставраційна рада Національного музею народної  архітектури та побуту України прийняли рішення провести консервацію унікального експоната і змінити місце експонування ритуального дуба. Була затверджена технологічна схема виконання консерваційних робіт, яку запропонувала Стріленко Ю.М.:

   1.Очистка поверхні деревини від пилу, накопичень забруднення, нашарувань біообростань – щетинними щітками, гумовими шпателями вручну.

2. Хімічне видалення нашарувань біообростань спеціальним засобами

 3..Укріплення ділянок поверхні з корою спеціальними засобами

 4.Консервація всієї поверхні – промивка, укріплення і біоцидна обробка.

Після проведення першої черги робіт буде відбуватися постійний моніторинг стану артефакта згідно чільним інструкціям, проводитися додаткова обробка експоната.

Зараз в музеї проводяться роботи по консервації дуба під керівництвом Стріленко Ю.М. та фахівцями фірми «Ремерс», підготовка нового майданчика для експозиції, розробка концепції нової експозиції та  захисної конструкції над експонатом.

7 липня у Національному музеї народної архітектури та побуту України відбудеться відкриття  першої черги нової експозиції «Пам’ятка археології «Ритуальний дуб» .

Дмитро Заруба, Генеральний директор НМНАПУ: «Нова експозиція  - це не ритуальне місце. Наше завдання – зберегти унікальний експонат, ознайомити наших відвідувачів з українським минулим, з народними традиціями, з цікавими артефактами. Недалеко від нової експозиції знаходяться дві православні церкви. Отець Андрій, який проводить в цих церквах службу Божу, підтримав концепцію  нової експозиції  за умови, що там не відбуватимуться обряди. Нагадую - біля мертвого дерева не робили капищ, не проводили ритуали. Ми не робимо місце для стародавніх обрядів. Ми робимо нову експозицію.

                7 липня вибрано не випадково. Обряди на Івана Купала мають дохристиянські корені: це й священний вогонь, купальські вінки, прикрашання дерев, пошук містичної квітки папороті. Є повір’я, що квітка папороті – це і є квітка Перуна. Івана Купала завжди поєднували з містикою.

Ми дякуємо Ігорю Дідковському та Європейській економічній палаті торгівлі (EEIG) за фінансову допомогу у побудові нової експозиції. І сподіваємося, що ця експозиція не стане об’єктом розбрату та непорозумінь».

               Україна має давню та цікаву історію. Будь-який артефакт нашого минулого заслуговує детального дослідження та  бережного ставлення. Україні є чим пишатися!