Подорожувати Одещиною – це дізнаватися про культуру не лише української Бессарабії, але й болгарського, молдавського та румунського народів.
Це куштувати традиційні страви, смакувати сирами регіонального виробництва та запивати вином з місцевих виноградників. Це екскурс в історію декількох релігій завдяки різновиду храмів. Це відпочивати на березі Чорного моря, купатися в теплих лиманах, дивитися на птахів посеред Дунаю і Дністра та насолоджуватися рельєфною береговою лінією.
Пропонуємо маршрути Одещиною для відпочинку, гастрономічного туризму та культурних відкриттів.
Кулевча – Сарата – Зоря – Татарбунари – Борисівка
Селище Кулевча популярне серед паломників. У Свято-Миколаївському храмі зберігається ікона Казанської Божої Матері, яку називають Кулевчанським дивом. Адже ікона прикрашена ліліями, цибулини яких проростають. Тобто ікона постійно квітне.
Наступна зупинка – смт Сарата, засноване у 1822 році римо-католицьким пастором Іґнацом Ліндлем. Також на території містечка проживали німецькі колоністи. Після себе вони залишили архітектурну пам’ятку – Лютеранську кірху (1840 року).
У радянські часи її зачинили, потім там працювали Будинок офіцерів та культури. За часів незалежності кірху реконструювали за кошти німецької громади.
У Сараті працює ресторан "Бесарабський дворик". Там подають традиційні бесарабські, сербські, болгарські, молдавські страви.
Наступна зупинка – селище Зоря. Його історія розпочалась у часи російсько-турецької війни 1829 року. Тоді відбулося чергове масового переселення болгар у Бессарабію. Переселенці заснували поселення під назвою Камчик. У 1949 році його перейменували в Зорю.
Проїжджаючи вулицями селища можна побачити, як виглядають болгарські хати. Мешканці села розмовляють здебільшого болгарською мовою.
Щоби дізнатися більше про культуру місцевого населення, відвідайте музей болгарської культури.
Татарбунари – місто, розташоване над лиманом Сасик, що також входить в Національний природний парк "Тузловські лимани".
Головна туристична локація міста – сільська садиба зеленого туризму "У Меланки". Її власники – україно-німецька родина, які зберегли речі своїх родичів-колоністів. Вони розповідають про історію краю, влаштовують справжні українські застілля з танцями, піснями, тостами, а також бессарабською традиційною їжею та вином.
У селищі Борисівка біля джерела на березі лиману Сасик розташований Преображенський жіночий монастир.
Раніше це було популярне місце серед паломників, тому що там жив монах-відлюник, який лікував людей. Неподалік від монастиря розташований камінь з написом "Це межі Троянського валу" – кордону Римської імперії. Частина валу збереглась до наших днів.
|